Досьє, що з’явилися на сайті останніми: назва, тип, дата, перші рядки. Кожне має джерела й рівень перевірки.
Додано
Подія · 1917–1917
Зборівська битва 1–2 липня 1917 року (головні бої 2 липня) відбулася біля міста Зборів у Галичині, на території нинішньої Тернопільської області. Чехословацька стрілецька бригада, що воювала у складі російської армії під час Червневого…
Додано
Подія · 1868–1947
Волинські чехи — нащадки переселенців із Богемії та Моравії, які від 1868 року (за деякими джерелами, раніше) купували землю у Волинській губернії Російської імперії та засновували чеські села зі школами, товариствами й господарствами.…
Додано
Людина · 1883–1923
Чеський письменник Ярослав Гашек (1883–1923), автор «Пригод бравого вояка Швейка», 24 вересня 1915 року потрапив у російський полон під Хорупанями біля Дубна на Волині, вступив до чехословацьких частин і з 1916 до 1918 року жив і працював…
Додано
Людина · 1895–1979
Чехословацький генерал і пізніше президент Людвік Свобода (1895–1979) командував першим чехословацьким батальйоном у СРСР, який у березні 1943 року прийняв бій під селом Соколове на Харківщині. Восени 1943 року очолена ним Перша…
Додано
Людина · 1867–1916
Чеський скрипковий майстер Франтішек Шпідлен (1867–1916) з 1886 року працював у Києві в майстерні свого земляка Їндржиха Їндржишека, а 1895 року, за чеською Вікіпедією, отримав у Києві власне промислове свідоцтво. Енциклопедія сучасної…
Додано
Людина · 1847–1927
Чеський оперний співак (тенор), режисер і педагог Антонін Барцал (1847–1927) після концертів у Росії 1870 року отримав ангажемент у київській оперній трупі. За «Českou divadelní encyklopedií», 1873 і 1874 року він гастролював із київською…
Додано
Людина · 1858–1920
Уродженець Пльзеня Теодор (Федір) Гейда (1858–1920) був учителем і православним священником серед чехів Волині. За чеською Вікіпедією, 1889 року він став священником у Квасиліві, а 16 квітня того року почав правити богослужіння чеською…
Додано
Людина · 1853–1929
Чеський інженер-механік і політик Фердинанд Вітачек (1853–1929) працював у Києві в 1880-х–1912 роках: за чеською Вікіпедією, приїхав 1880 року будувати філію заводу, а 1896-го очолив Перший київський чавуноливарний і механічний завод…
Додано
Людина · 1865–1931
Диригент чеського походження Ян Паліце, відомий як Іван Осипович Палицин (1865–1931), навчався в Київському музичному училищі у скрипаля Отакара Шевчика. У 1901–1906 роках він був головним диригентом щойно збудованого Київського оперного…
Додано
Людина · 1852–1934
Чеський скрипаль і педагог Отакар Шевчик (1852–1934) у 1875–1892 роках викладав скрипку в музичному училищі Київського відділення Російського музичного товариства. За українською Вікіпедією, перед тим він недовго працював у Харківському…
Додано
Організація · 1919–2026
«Карітас Чеської Республіки» (Charita Česká republika) — католицька благодійна організація, заснована 1919 року Чеською єпископською конференцією; її складають десять юридичних осіб і сотні міських та парафіяльних осередків «Карітасу».…
Додано
Людина · 1964
Петр Фіала (нар. 1 вересня 1964 у Брні) — чеський політолог і політик, у 2021–2025 роках прем'єр-міністр Чехії, колишній ректор Масарикового університету. 15 березня 2022 року разом із прем'єрами Польщі та Словенії поїхав потягом до Києва…
Додано
Проєкт · 2024–2026
Муніційна ініціатива — проєкт, який Чехія координує від лютого 2024 року: чеська сторона шукає й купує артилерійські снаряди поза Європою, а платять за них інші країни (зокрема Нідерланди, Данія, Канада, Норвегія). За даними прем'єра Петра…
Додано
Проєкт · 2022–2026
«Подарунок для Путіна» («Dárek pro Putina») — чеська громадська збірка коштів, яку навесні 2022 року розпочав підприємець Далібор Дєдек, а нині веде Фонд для України (Nadační fond pro Ukrajinu). Пожертви йдуть на військове й цивільне…
Додано
Організація · 1992–2026
Чеська гуманітарна та правозахисна організація «Людина в біді» (Člověk v tísni, англ. People in Need) працює з 1992 року. В Україні вона надає допомогу з 2014 року (відновлення житла, вода, психосоціальна підтримка), а після…
Додано
Людина · 1961
Петр Павел (нар. 1 листопада 1961 у Планій) — четвертий президент Чеської Республіки, генерал армії у відставці, колишній начальник Генерального штабу Армії ЧР (2012–2015) і голова Військового комітету НАТО (2015–2018). Обраний у січні…
Додано
Людина · 1912–1943
Чехословацький офіцер Отакар Ярош командував ротою, яка в березні 1943 року обороняла село Соколове, і загинув там 8 березня 1943 року. Посмертно став Героєм Радянського Союзу; пам'ять про нього зберігається в Соколовому й Харкові.…
Додано
Людина · 1874–1967
Йозеф Гірса народився в Шепетівці в чеській родині, до 1917 року керував маєтками й підприємствами в Російській імперії, зокрема в Подільській, Київській і Чернігівській губерніях. 28 червня 1921 року очолив чехословацьку торговельну місію…
Додано
Людина · 1882–1952
Чеський письменник Іван Ольбрахт у 1931–1936 роках часто бував на Підкарпатській Русі, оселився в Колочаві й написав репортаж «Země bez jména» (1932), роман «Nikola Šuhaj loupežník» (1933) та інші твори про край. За чеською Вікіпедією, у…
Додано
Людина · 1857–1924
Підприємець Індржих Індржишек (Jindříšek) від початку 1880-х років працював у Києві, де відкрив магазин музичних інструментів, очолив чеське товариство імені Я. А. Коменського й київський чеський комітет та підтримував чехословацький рух.…
Додано
Людина · 1875–1954
Вацлав Гірса народився в Шепетівці в родині волинських чехів, навчався в Кам'янці-Подільському, а з 1902 або 1903 року працював лікарем у Києві. Під час Першої світової війни він був у київському чеському комітеті, організував відділення…
Додано
Людина · 1812–1871
Празький письменник, історик і географ Карел Владіслав Зап від 1836 року служив чиновником у Львові й, за Енциклопедією України, вивчав українську історію, етнографію та літературу, був знайомий із діячами галицького відродження й писав…
Додано
Людина · 1865–1944
Чеський археолог, славіст і етнолог Любор Нідерле, автор «Слов'янських старожитностей», за Енциклопедією сучасної України запропонував вісло-дніпровську теорію прабатьківщини слов'ян, відвідав Київ 1893 і 1899 років і листувався з Федором…
Додано
Людина · 1872–1945
Чеський піаніст і педагог Вілем Курц 1898 року переїхав до Львова на запрошення Галицького музичного товариства й до 1919 року викладав у його консерваторії, де вчилися й українські піаністи. Згодом працював у Брно та Празі, де до його…
Додано
Людина · 1855–1937
Чеський диригент, композитор і педагог Йосиф Прибік диригував в оперних театрах Харкова, Львова, Києва, а з 1894 року — Одеси, де 1919 року став професором консерваторії. За Енциклопедією сучасної України, у Києві він здійснив перші…
Додано
Місце · 2007–2026
Gopak — продуктовий магазин на Komunardů 1129/27 у празьких Голешовицях, який пропонує українські й кавказькі товари. Довідник наводить IČO 27911471; прямий запис ARES перевірено 2 листопада 2026 року, але зв’язок зареєстрованого суб’єкта…
Додано
Місце · 2026–2026
«Пампушка» (Pampuška) у 2026 році фігурує як українське бістро та продуктовий магазин за адресою Boleslavova 474/17 у празьких Нуслях. Цю адресу підтверджують Waze, foodora та Wolt. Водночас URL деяких сервісів зберігають давнішу назву…
Додано
Місце · 2023–2026
Українське бістро «ТаТиШо» (TaTyŠo Ukrajinské Bistro) працювало на Zelená 744/4 у празькому районі Бубенеч; інтерв’ю 2023 року датує його появу початком того року. У 2026 році довідник позначає «ТаТиШо» як неактивне, а за тією самою…
Додано
Місце · 2022–2026
Бістро «Солоха» (Bistro Soloha) — українське бістро у Празі; сучасні джерела вказують Jana Masaryka 326/36 і зв’язок із компанією Smakolyky s.r.o., IČO 17569940. У серпні 2024 року оператор повідомляв про відкриття другої філії та називав…
Додано
Місце · 2020–2026
«Борщ» (The Boršč) — український ресторанний проєкт у Празі, пов’язаний з компанією The Borsch s.r.o. (IČO 09739017). У 2026 році ресторан вказує адресу Dukelských hrdinů 967/10 у Голешовицях; юридична адреса компанії інша. Ранній формат…
Додано
Подія · 2023–2027
«Місяць України» 2026 — четвертий культурно-театральний фестиваль Міських театрів Праги (Městská divadla pražská), анонсований на 24 лютого – 24 березня 2026 року. Програма включала гастролі, теми Харкова, прем’єру «Перетнути кордони»…
Додано
Подія · 2016–2026
21 травня 2026 року на Ринковій площі (Tržní náměstí) празької Голешовицької тржниці (Holešovická tržnice) було анонсовано День вишиванки (Vyshyvanka Day) із програмою 11:00–22:00. Офіційний майданчик називає концерти, традиційні танці…
Додано
Подія · 2026–2026
Третій Фестиваль української культури (Ukrainian Culture Festival) був анонсований на 16 серпня 2026 року перед клубом «Cross Club» у Празі-Голешовицях. Організатори визначили програму 11:00–21:00, а клубний календар паралельно містить…
Додано
Подія · 1944–2017
29 січня 2017 року в Києві відбулося перепоховання Олександра Олеся (Кандиби) та його дружини Віри Кандиби, останки яких перенесли з Праги. Перед цим уряд України ухвалив розпорядження №33-р від 18 січня, а церемонію у Володимирському…
Додано
Подія · 1925–2025
14 лютого 1945 року під час американського авіанальоту на Прагу була тяжко пошкоджена будівля Музею визвольної боротьби України в Нуслях. Микола Мушинка та історичні огляди описують загибель людей, руйнування і порятунок частини зібрань.…
Додано
Подія · 1925–1934
R0105 фіксує проблему періодизації установчих з’їздів Союзу українських пластунів-емігрантів (СУПЕ), а не створює ще одну картку організації R0048. Історичний нарис про Пласт повідомляє, що перший з’їзд у Празі відбувся 2 листопада 1930…
Додано
Подія · 1925–2025
R0104 фіксує історичну подію створення Музею визвольної боротьби України в Празі у травні 1925 року. Ініціативу пов’язують із викладачами Українського вільного університету, передусім Дмитром Антоновичем. Архівна праця Миколи Мушинки…
Додано
Подія · 1922–1938
R0103 документує не абстрактну дату, а кілька етапів заснування Української господарської академії в Подєбрадах у 1922 році. Історичні праці називають 22 квітня фактичним початком діяльності; Український інститут національної пам’яті…
Додано
Подія · 1920–1945
Український вільний університет виник у Відні на початку 1921 року й після першого семестру переніс навчальну діяльність до Праги. Офіційна історія УВУ й матеріали Національної бібліотеки Чеської Республіки підтверджують осінь 1921 року…
Додано
Подія · 1917–2020
Після політичних і воєнних зламів 1917–1921 років Чехословаччина стала одним із головних осередків української еміграції. У межах державної Російської допомогової акції (Ruská pomocná akce) з 1921 року підтримувалися освіта та культурне…
Додано
Подія · 1917–2026
Празька школа поетів — умовна назва неформального кола українських письменників міжвоєнної еміграції. Серед них Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Олена Теліга та інші автори, пов’язані з Прагою, Подєбрадами, Варшавою й Львовом. Рух…
Додано
Твір · 1902–2005
«Сім літер» — друга поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1937 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Назва відсилає до слова «Україна», а літературознавці відзначають виразні громадянські й патріотичні мотиви. Авторка була…
Додано
Твір · 1902–2026
«Вогонь і попіл» — перша поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1934 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Інтимна модерністська лірика мала суперечливе критичне сприйняття; нині її досліджують у контексті жіночого авторства та…
Додано
Твір · 1899–2020
«Stephanos I» — празька поетична збірка Олекси Стефановича, видана «Дніпровими порогами». Оцифрований примірник описано як 79 + 1 сторінка, але рік першодруку різні джерела визначають по-різному: 1938, 1939 або без точного датування. Досьє…
Додано
Твір · 1918–2026
«Земля й залізо» — третя книжка Євгена Маланюка, видана в Парижі видавництвом «Тризуб» 1930 року. Вона осмислює досвід українських визвольних змагань і продовжує авторський шлях від подєбрадського «Стилета і стилоса» до міжнародної…
Додано
Твір · 1917–2023
«Стилет і стилос» — перша поетична збірка Євгена Маланюка, видана 1925 року в Подєбрадах видавництвом «Київ». Бібліотечний опис підтверджує обсяг 47 сторінок і вірші 1923–1924 років. Слово «Київ» у вихідних даних є назвою видавця, а…
Додано
Твір · 1989–2026
«Пороги» — український культурно-політичний часопис, пов’язаний з Українською ініціативою в Чехії. Офіційні джерела подають 1993 і 1994 роки як початок історії видання; розбіжність потребує перевірки за першим номером. Редакція змінювала…
Додано
Твір · 1924–2026
«Суспільство» — науковий збірник Українського інституту громадознавства у Празі за редакцією Микити Шаповала. У 1925–1927 роках він вийшов трьома фізичними томами, що містили книжки I–II, III–IV і V–VI. Каталоги фіксують окремі відбитки…
Додано
Твір · 1927–2026
«Розбудова нації» — український політичний часопис, що виходив у Празі в 1928–1934 роках як орган Проводу українських націоналістів. Збереглися бібліотечні цифрові річники та архівні описи комплектів. Історія журналу почалася до створення…
Додано
Твір · 1923–2026
«Праці Українського історично-філологічного товариства» — п’ятитомна празька серія 1926–1944 років, у якій українські вчені продовжували історичні й філологічні дослідження в еміграції. Досьє відокремлює товариство, серію, томи й статті…
Додано
Твір · 1926–1996
«Книголюб» — празький книгознавчий часопис 1927–1932 років, орган Українського товариства прихильників книги. Він публікував бібліографію, дослідження читання, відомості про українську книжку в Європі й огляди історичних видань. Розбіжні…
Додано
Твір · 1922–2026
«Нова Україна» — празький часопис 1922–1928 років, який поєднував політичні дискусії української еміграції з публікаціями про освіту, господарство і літературу. Впродовж існування змінювалися редактори, автори, форма й частота виходу.…
Додано
Твір · 1922–2023
«Сагайдак» Юрія Дарагана — поетична збірка, видана 1925 року в Празі Українським громадським видавничим фондом. Бібліотечний примірник підтверджує 64 сторінки й підзаголовок «Вірші 1922–1924». Нове дослідження уточнює фактичний час…
Додано
Твір · 1840–2026
Празький двотомний «Кобзар» Тараса Шевченка має титульний 1876 рік, проте перший том фактично надруковано наприкінці 1875-го. Видання стало результатом співпраці Софії й Олександра Русових, Федора Вовка та чеського друкарського середовища…
Додано
Місце · 1347–2026
Історичні приміщення Карлового університету — просторовий вимір чесько-українських наукових зв’язків. Університет засновано 1348 року, а Каролінум пов’язаний з університетом від 1383-го. Український поет і археолог Олег Кандиба (Ольжич)…
Додано
Місце · 1232–2026
Клементинум — історичний бібліотечно-архітектурний комплекс у центрі Праги, розвиток якого в єзуїтський період почався 1556 року. Сьогодні тут працює Національна бібліотека Чехії. Особливу цінність для української спадщини має Слов’янська…
Додано
Місце · 1088–2026
Нусле (Nusle) — історичний район і кадастрова територія Праги, вперше згадана в джерелах 1088 року за довідником району Прага 2. 31 грудня 1898 Нусле отримали міський статус, а 1 січня 1922 увійшли до Великої Праги. Сучасна територія…
Додано
Місце · 1925–2025
Ржевніце — чеське місто, де приблизно у 1927/1928–1937 роках діяла українська реальна гімназія, заснована в Празі 1925 року. Чеські джерела зазначають 1927 рік переїзду, архів ЦДАВО — 1928-й. Історію педагогів, учнів, шкільних матеріалів і…
Додано
Місце · 2023–2026
Fingerova 2181/9, Stodůlky, Praha 5 є документально підтвердженою юридичною адресою Пласту — української скаутської організації в Чеській Республіці (Plast – ukrajinská skautská organizace v České republice, z.s.), IČO 19929307. Запис у…
Додано
Місце · 2026–2026
Українська школа №1 у Празі на власній контактній сторінці подає адресу Štěpánská 568/10, Nové Město. Школа описує себе як заклад повного дня за українською програмою. Оскільки джерело є самопредставленням, потрібно окремо перевірити…