Люди, місця, події
Люди, події, місця, організації, проєкти й твори. Джерело істини — папка досьє проєкту.
Знайдено: 70
Людина · 1870–1961
Томаш Неєдлі — чеський промисловець, який 1890 року приїхав до Києва, працював у підприємстві Йозефа Кржіванека, а 1898 року створив ливарню Nejedlý & Ungermann. Історія його родини допомагає відтворити промисловий і громадський світ…
Людина · 1912–1943
Чехословацький офіцер Отакар Ярош командував ротою, яка в березні 1943 року обороняла село Соколове, і загинув там 8 березня 1943 року. Посмертно став Героєм Радянського Союзу; пам'ять про нього зберігається в Соколовому й Харкові.…
Людина · 1895–1979
Чехословацький генерал і пізніше президент Людвік Свобода (1895–1979) командував першим чехословацьким батальйоном у СРСР, який у березні 1943 року прийняв бій під селом Соколове на Харківщині. Восени 1943 року очолена ним Перша…
Людина · 1854–1942
Іван Горбачевський став одним із творців чеської медичної хімії та водночас підтримував українські університети в еміграції. Він був ректором празького чеського університету, автором фундаментальних хімічних досліджень, викладачем УВУ та…
Людина · 1872–1955
Андрій Яковлів (1872–1955) — український історик права, дипломат УНР і діяч празької наукової еміграції. Від 1923 працював у Празі доцентом УВУ, професором —від 1928 чи 1929 (джерела розходяться); був ректором у 1930–1931 та 1944–1945…
Людина · 1856–1940
Софія Русова (1856–1940) була педагогинею, письменницею і діячкою жіночого руху. У Чехословаччині викладала в українських освітніх закладах Праги та Подєбрад, брала участь у створенні притулку для дітей емігрантів і працювала над книжками…
Людина · 1849–1936
Федір Щербина (1849–1936) — статистик, історик Кубані й професор українських університетів у Чехословаччині. У 1924–1925 роках був ректором УВУ в Празі та викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах. Перший похорон відбувся…
Людина · 1883–1943
Олександр Мицюк (1883–1943) — економіст, державний діяч УНР і викладач українських закладів Чехословаччини. Працював у Подєбрадах і Празі, був ректором Українського вільного університету у 1938–1939 та 1940–1941 роках. Автор двотомних…
Людина · 1874–1945
Августин Волошин (1874–1945) — педагог, священник і політик. 14 березня 1939 року проголосив незалежність Карпатської України, а 15 березня був обраний її президентом. Після угорської окупації жив у Празі й працював в Українському вільному…
Людина · 1899–1970
Олекса Стефанович (1899–1970) — український поет, який навчався й публікувався у міжвоєнній Празі. Його творчість поєднувала волинську пам’ять, християнську символіку й історичні образи. Рік першого видання «Stephanos I» різні авторитетні…
Людина · 1902–2005
Наталя Лівицька-Холодна (1902–2005) — українська поетка й перекладачка, яка навчалася в Празі та перебувала в літературному середовищі Подєбрад. У Варшаві видала збірки «Вогонь і попіл» (1934) та «Сім літер» (1937). Її творчість допомагає…
Людина · 1876–1940
Спиридон Черкасенко (1876–1940) — український письменник, драматург і педагог. Після праці в Україні та Відні працював в Ужгороді міжвоєнної Чехословаччини, писав для дитячого театру та пластового середовища. Згодом мешкав поблизу Праги…
Людина · 1888–1966
Наталена Королева (1888–1966) — українська письменниця історичної та міфологічної прози. Енциклопедичні біографії датують її празький дипломатичний етап 1919 роком; передмова до бібліографічного покажчика 2003 року описує прибуття на…
Людина · 1897–1968
Євген Маланюк (1897–1968), поет і колишній військовий Армії УНР, навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах. Тут 1925 року вийшла його дебютна збірка «Стилет і стилос». Через його біографію відкривається маловідома історія…
Людина · 1907–1944
Олег Ольжич (1907–1944), справжнє ім’я Олег Кандиба, — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся. Сформувався у празькому науковому середовищі, закінчив Карлів університет і досліджував неолітичну кераміку…
Людина · 1906–1942
Олена Теліга (1906–1942) — українська поетка, чия творчість формувалася в Подєбрадах і Празі. У Чехословаччині вона навчалася, брала участь у культурних подіях та спілкувалася з молодими українськими літераторами. Її доля демонструє…
Людина · 1878–1944
Олександр Олесь (1878–1944) — український поет і драматург, початок проживання якого у Празі джерела датують 1923 або 1924 роком. Його еміграційна творчість поєднувала лірику, історичну пам'ять і теми батьківщини. Олесь присвятив вірш…
Людина · 1877–1945
Дмитро Антонович — український історик мистецтва, професор і ректор Українського вільного університету, організатор художньої освіти та директор празького Музею визвольної боротьби України. Його біографія поєднує Українську революцію з…
Людина · 1882–1951
Дмитро Дорошенко (1882–1951) — український історик, дипломат і професор, діяльність якого поєднувала Український вільний університет та Карлів університет у Празі. Він став співзасновником Українського історично-філологічного товариства й…
Людина · 1867–1945
Олександр Колесса (1867–1945) — український мовознавець, літературознавець і організатор наукового життя в міжвоєнній Празі. Він неодноразово очолював Український вільний університет, співпрацював із чеськими вченими й досліджував…
Людина · 1884–1948
Едвард Бенеш (1884–1948) — чехословацький дипломат і президент, політика якого вплинула на становище Закарпаття та української еміграції. Він був учасником післявоєнного устрою 1919 року й президентом від 1935-го. Договір 29 червня 1945…
Людина · 1868–1945
Максим Славінський (1868–1945) — журналіст, перекладач і дипломат, який очолював місію УНР у Празі у 1919–1923 роках, а згодом викладав в українських освітніх установах Чехословаччини. Заарештований у Празі 1945 року, помер у київській…
Людина · 1872–1959
Степан Сірополко (1872–1959) — український педагог, історик освіти й бібліограф. У Празі викладав у педагогічному інституті ім. Драгоманова, працював над культурою української книжки, редагував «Книголюб» і брав участь у міжнародних…
Людина · 1878–1950
Зінаїда Мірна (1875/1878–1950) — громадська діячка, учасниця Центральної Ради та одна з провідниць українського жіночого руху. У Празі організовувала взаємодопомогу, співпрацю між жіночими організаціями та підтримувала збереження…
Людина · 1874–1943
Іван Шовгенів (1874–1943) — український інженер-гідротехнік, організатор водного господарства та перший ректор Української господарської академії в Подєбрадах. Він поєднав технічну практику з викладанням українською мовою й розвитком…
Людина · 1878–1953
Борис Іваницький (1878–1953) — український лісознавець і педагог, пов’язаний із заснуванням та керівництвом Української господарської академії в Подєбрадах. Його наукова спадщина поєднує практику лісового господарства, навчальні видання та…
Людина · 1881–1950
Сергій Тимошенко (1881–1950) — український архітектор і педагог, який у 1920-х роках працював в Українській господарській академії в Подєбрадах та долучився до мистецької освіти в Празі. Його діяльність об’єднує архітектуру…
Організація · 1921–1950
Український вільний університет засновано 1921 року у Відні, однак саме в Празі він сформувався як великий осередок освіти й науки української еміграції. Чехословацька підтримка та співпраця з Карловим університетом дали можливість…
Організація · 1922–1945
У 1922 році в Подєбрадах за підтримки Чехословаччини запрацювала Українська господарська академія — вища технічна школа української еміграції. Тут готували інженерів, агрономів, лісівників і економістів, видавали книжки й організовували…
Організація · 1923–1945
Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова діяв у Празі в 1923–1933 роках. Тут готували українських учителів, викладали відомі науковці й педагоги, діяли наукові, музичні та бібліотечні осередки. Його архів у чеській…
Організація · 1922–2026
Українська студія пластичного мистецтва виникла в Празі наприкінці 1923 року з ініціативи українських митців і Дмитра Антоновича. Тут навчали живопису, графіці, скульптурі й архітектурі, а школа була відкритою також для чехів і словаків.…
Організація · 1925–1956
Українську реальну гімназію заснували в Празі у березні 1925 року при Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. Вона навчала дітей емігрантів українською, підтримувала учнівські часописи та працювала у Řevnice й пізніше…
Організація · 1925–1999
У Празі 1925 року українські емігранти створили Музей визвольної боротьби України — місце, де збирали й зберігали дипломатичні архіви УНР, документи військових і громадських організацій, фотографії, книжки та мистецькі твори. Попри воєнні…
Організація · 1921–1945
Українське історично-філологічне товариство (1923–1945) об'єднало в Празі істориків, філологів, мистецтвознавців та інших дослідників. Під головуванням Дмитра Антоновича воно провело сотні засідань, видало п'ять томів «Праць» і…
Організація · 1920–1945
Український інститут громадознавства створено в Празі 1924 року з ініціативи Микити Шаповала та його співробітників. Він досліджував суспільство, видавав «Суспільство», розвивав бібліотеку, архів і заочну освіту. Час фактичного припинення…
Організація · 1926–1942
Українське товариство прихильників книги в Празі (1927–1942) об’єднувало бібліографів, видавців і читачів, підтримувало українську книжкову культуру та співпрацювало з чеськими бібліотеками. Його журнал «Книголюб» виходив у 1927–1932…
Організація · 1921–1943
Український жіночий союз у Чехії діяв від 1923 року, допомагаючи емігрантам, студентам і дітям. Членкині організовували доступне харчування, збір одягу, лекції та міжнародні культурні контакти. Історія організації показує практичний внесок…
Організація · 1919–1945
Українська академічна громада виникла у Празі 1919 року як студентський гурток, а 1920-го отримала відому назву. Вона організовувала українське студентство різних вишів, розвивала культурне життя й видавала періодику. Дані про кількість…
Організація · 1922–1977
Центральний союз українського студентства створили в Празі влітку 1922 року як міжнародну мережу українських студентських товариств. Союз представляв студентів, організовував допомогу, міжнародні контакти й видавничу діяльність. Празький…
Організація · 1911–1939
Міжвоєнна Чехословаччина стала важливим середовищем для українських пластунів. У Празі, Подєбрадах і Ржевницях діяли молодіжні осередки, 1925 року постала Українська пластова команда, а на початку 1930-х — координаційний СУПЕ. Українці…
Організація · 1921–1939
У 1930-х роках Прага стала координаційним центром Союзу українських пластунів-емігрантів — організації, що виросла з раніших українських скаутських осередків Чехословаччини. Пластуни влаштовували табори, видавали часописи, навчали молодь і…
Організація · 1921–2026
Сучасний Пласт у Чехії — українська скаутська спільнота, яка, за офіційним сайтом, діє у Празі, Брні й Остраві. Відновлення місцевого руху почалося 2014 року, а 26 квітня 2015 року створено новий осередок. Пласт займається неформальною…
Організація · 1924–1978
Товариство «Музей визвольної боротьби України» виникло у Празі 1925 року як громадська й організаційна основа українського музею. Його учасники організовували пожертви, керівництво та збереження колекцій. Товариство і музей — різні…
Організація · 1933–1944
«Пробоєм» — празький український часопис і пов’язане з ним книжкове видавництво, відоме діяльністю Степана Росохи. Джерела розходяться в початковому датуванні журналу: грудень 1933 чи загальний період 1934–1944; книжковий випуск…
Організація · 1936–2014
«Колос» — приватне українське видавництво, яке діяло у Празі 1940–1945 років. ЕСУ називає засновника І. Романа й приблизно двадцять назв. Каталоги підтверджують книги Миколи Куліша, Леоніда Мосендза та Адріана Кащенка. Газетна реклама…
Організація · 1918–2022
Надзвичайна дипломатична місія УНР працювала в Празі у 1919–1923 роках під керівництвом Максима Славінського. Вона вела дипломатичне листування, оформлювала документи та брала участь у господарських домовленостях, серед яких нафтова угода…
Організація · 1902–1941
Назва «Українська громада студентів Праги» поки що умовна: фонд 4032 засвідчує товариство «Українська громада» у 1902–1908 роках і документи про студентську взаємодопомогу. Це не доводить тотожності з Українською академічною громадою…
Організація · 1989–2026
Ukrajinská iniciativa v České republice (UIČR; IČO 60448296) — українське громадське товариство з юридичною історією від 1994 року. Працює у культурній та інформаційній сферах, пов’язане з журналом «Пороги», час започаткування якого…
Організація · 1989–2026
Sdružení Ukrajinců a příznivců Ukrajiny (SUPU; IČO 00506605) продовжує історію українського товариства, створеного після 1989 року. Наукова праця описує відокремлення UIČR приблизно 1994 року; це різні юридичні особи. Серед історичних…
Місце · 1680–2026
Ольшанські цвинтарі — великий історичний некрополь Праги, що виник у 1680 році й зберігає пам’ять про українську міжвоєнну еміграцію. Тут раніше спочивав поет Олександр Олесь; 2017 року його останки перевезено до Києва. Точні координати…
Місце · 1905–2026
Замок Подєбради — історична чеська пам’ятка, пов’язана з королем Їржі з Подєбрад та розвитком курортного міста. У міжвоєнний час його приміщення використовувала Українська господарська академія, створена 1922 року. Академія спершу діяла в…
Місце · 1896–2026
Міське кладовище у Подєбрадах-Клуку — цінний пам’ятковий комплекс чеського модерну та місце пам’яті української еміграції. Історія українських поховань тісно пов’язана з Українською господарською академією; джерела згадують колумбарій 1933…
Місце · 1990–2026
Dům národnostních menšin на Vocelova 602/3 у Празі 2 — громадський і культурний центр національних меншин. Його відкрили 21 червня 2007 року, 2009-го змінили форму на obecně prospěšná společnost, а від січня 2025-го він діє як самостійна…
Місце · 1925–2025
Ржевніце — чеське місто, де приблизно у 1927/1928–1937 роках діяла українська реальна гімназія, заснована в Празі 1925 року. Чеські джерела зазначають 1927 рік переїзду, архів ЦДАВО — 1928-й. Історію педагогів, учнів, шкільних матеріалів і…
Місце · 1088–2026
Nusle — історичний район і кадастрова територія Праги, вперше згадана в джерелах 1088 року за довідником Praha 2. 31 грудня 1898 Нусле отримали міський статус, а 1 січня 1922 увійшли до Великої Праги. Сучасна територія розподілена…
Місце · 1347–2026
Історичні приміщення Карлового університету — просторовий вимір чесько-українських наукових зв’язків. Університет засновано 1348 року, а Каролінум пов’язаний з університетом від 1383-го. Український поет і археолог Олег Кандиба (Ольжич)…
Твір · 1923–2026
«Праці Українського історично-філологічного товариства» — п’ятитомна празька серія 1926–1944 років, у якій українські вчені продовжували історичні й філологічні дослідження в еміграції. Досьє відокремлює товариство, серію, томи й статті…
Твір · 1924–2026
«Суспільство» — науковий збірник Українського інституту громадознавства у Празі за редакцією Микити Шаповала. У 1925–1927 роках він вийшов трьома фізичними томами, що містили книжки I–II, III–IV і V–VI. Каталоги фіксують окремі відбитки…
Твір · 1989–2026
«Пороги» — український культурно-політичний часопис, пов’язаний з Українською ініціативою в Чехії. Офіційні джерела подають 1993 і 1994 роки як початок історії видання; розбіжність потребує перевірки за першим номером. Редакція змінювала…
Твір · 1917–2023
«Стилет і стилос» — перша поетична збірка Євгена Маланюка, видана 1925 року в Подєбрадах видавництвом «Київ». Бібліотечний опис підтверджує обсяг 47 сторінок і вірші 1923–1924 років. Слово «Київ» у вихідних даних є назвою видавця, а…
Твір · 1918–2026
«Земля й залізо» — третя книжка Євгена Маланюка, видана в Парижі видавництвом «Тризуб» 1930 року. Вона осмислює досвід українських визвольних змагань і продовжує авторський шлях від подєбрадського «Стилета і стилоса» до міжнародної…
Твір · 1899–2020
«Stephanos I» — празька поетична збірка Олекси Стефановича, видана «Дніпровими порогами». Оцифрований примірник описано як 79 + 1 сторінка, але рік першодруку різні джерела визначають по-різному: 1938, 1939 або без точного датування. Досьє…
Твір · 1902–2026
«Вогонь і попіл» — перша поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1934 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Інтимна модерністська лірика мала суперечливе критичне сприйняття; нині її досліджують у контексті жіночого авторства та…
Твір · 1902–2005
«Сім літер» — друга поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1937 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Назва відсилає до слова «Україна», а літературознавці відзначають виразні громадянські й патріотичні мотиви. Авторка була…
Подія · 1917–2026
Празька школа поетів — умовна назва неформального кола українських письменників міжвоєнної еміграції. Серед них Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Олена Теліга та інші автори, пов’язані з Прагою, Подєбрадами, Варшавою й Львовом. Рух…
Подія · 1917–2020
Після політичних і воєнних зламів 1917–1921 років Чехословаччина стала одним із головних осередків української еміграції. У межах державної Ruská pomocná akce з 1921 року підтримувалися освіта та культурне життя вигнанців. У Празі й…
Подія · 1920–1945
Український вільний університет виник у Відні на початку 1921 року й після першого семестру переніс навчальну діяльність до Праги. Офіційна історія УВУ й матеріали Національної бібліотеки Чеської Республіки підтверджують осінь 1921 року…
Подія · 1925–2025
R0104 фіксує історичну подію створення Музею визвольної боротьби України в Празі у травні 1925 року. Ініціативу пов’язують із викладачами Українського вільного університету, передусім Дмитром Антоновичем. Архівна праця Миколи Мушинки…
Подія · 1925–2025
14 лютого 1945 року під час американського авіанальоту на Прагу була тяжко пошкоджена будівля Музею визвольної боротьби України в Нуслях. Микола Мушинка та історичні огляди описують загибель людей, руйнування і порятунок частини зібрань.…
Подія · 1944–2017
29 січня 2017 року в Києві відбулося перепоховання Олександра Олеся (Кандиби) та його дружини Віри Кандиби, останки яких перенесли з Праги. Перед цим уряд України ухвалив розпорядження №33-р від 18 січня, а церемонію у Володимирському…