Союз українських пластунів-емігрантів (СУПЕ)

Центральна ідея дослідження

Союз українських пластунів-емігрантів (СУПЕ) став важливим організаційним вузлом українського скаутингу в еміграції, коли після розпуску Пласту на підконтрольних Польщі українських землях у 1930 році організаційна відповідальність за міжнародні зв'язки перейшла до празького середовища. Водночас пластові гуртки в Празі та Подєбрадах існували з 1921–1922 років, тобто СУПЕ не був початком Пласту у Чехословаччині. [P01; P02; P03]

Для проєкту важлива не лише політична обстановка, а й щоденна виховна праця: табори, курси першої допомоги, картографії, жіночі гуртки, видання молодіжної преси, чесько-українські скаутські зустрічі. Це дає матеріал для окремої експозиції «Українські й чеські скаути міжвоєнної Праги». [P01]

Ідентичність, датування, керівництво

Передісторія: Прага, Подєбради й Українська Пластова Команда

У 1921 році в Празі діяв Український III клуб старших скаутів, який перебував у зв'язку з чеським союзом скаутів; у 1922 році створено гурток у Подєбрадах, пов'язаний із Українською господарською академією (R0035). За історичним нарисом, у 1923 році празький клуб мав 21 учасника в трьох підрозділах. У 1925 році Ярослав Івантишин, студент УГА, організував Українську Пластову Команду, що підтримувала зв'язки з пластовим керівництвом у Львові. [P01; P02]

Взаємодія з чеським скаутським рухом є одним із найкращих прикладів органічної співпраці. Українські організації не просто орендували простір у Чехії, а брали участь у чеських скаутських святах і міжнародних молодіжних зустрічах. Однак твердження про офіційне членство СУПЕ в конкретній міжнародній скаутській федерації не підтверджено: історичний нарис прямо повідомляє про невдалі спроби вступу до Міжнародного бюро скаутів у Лондоні. [P01]

СУПЕ в 1930–1934 роках: установлення структури

Перший з'їзд 2 листопада 1930 року ухвалив статут. У документально-історичному переказі сформульовано три цілі: виховання, об'єднання пластунів за кордоном та представництво українського скаутського руху. Це зміст статутних формулювань у дослідницькому виданні, але для цитати чеською чи англійською слід отримати факсиміле оригіналу й підтвердити юридичну реєстрацію. [P01]

Другий з'їзд 7 червня 1931 року також названо «установчим». Це не суперечність, яку слід прибирати редагуванням: відбувалися різні етапи формування — прийняття статуту, організаційне оформлення та зміни керівництва. Статутний реєстраційний акт чехословацької адміністрації поки що не знайдений у переглянутих матеріалах; лише він дозволить відповісти на юридичне питання. [P01; P04]

У 1931 році за нарисом діяло сім куренів у Ржевницях, три в Празі й менші осередки у Брні, Данцигу, Кракові й Парижі. Українці брали участь у першому слов'янському скаутському зльоті в Празі 1931 року, де підтримували власну експозицію. Варто створити окремий запис події з програмою, фотографіями та підтвердженням статусу делегації; зльот не дорівнює конференції засновників СУПЕ. [P01]

Після зміни керівництва в 1931–1934 роках СУПЕ продовжував роботу як мережевий координатор, але внутрішні розходження й відокремлення жіночої групи «Україна» у 1933 році показують, що не всі скаутські ініціативи Праги перебували під одним керівництвом. Для коректної бази потрібні окремі організаційні вузли та часові межі членства. [P01]

Виховання, преса, міжнародні контакти

Табори й практики. У Празі згадано курс першої допомоги й картографії (1934), мандрівні табори, гуртки новачків, лісові школи та підготовку інструкторів. У Ржевницях скаутська робота була тісно пов'язана з українською гімназією: гуртки для дітей, майстерні прапорів, лекції, святкування й літні табори. Для фотографічної виставки потрібно шукати не загальне фото сучасного Пласту, а інвентаризовані історичні кадри з датою та іменами. [P01; P05]

Видавнича спадщина. У Подєбрадах видавали машинописні «Вісти Української Пластової Команди» (1926–1929); пізніше — «Вісти СУПЕ», «Пластові Вісти» (1934), а празькі числа 77–80 журналу «Молоде життя» були частиною ширшої пластової періодики. Видання слід каталогізувати по випусках — з містом, роком, редактором, правами, оцифрованою копією та зберігачем. [P01]

Контакти й їхня класифікація. Чеські скаути мали спільні заходи з українцями, а представники СУПЕ підтримували зв'язки з осередками у Франції, Австрії, Польщі, Югославії, Закарпатті тощо. participated_in_event або corresponded_with підтверджується повідомленням, тоді як legal_member_of або internationally_recognized вимагають документів самого органу. [P01; P03]

Архівні сховища й видання для пошуку

Фонд №4016 включає документи з 1919 року, хоча СУПЕ організаційно виник 1930 року; крайня дата справи не є датою заснування установи. [P04]

Сценарії для сайту та майбутнього маршруту

Інтерактивна виставка «Скаути двох країн». Порівняти статути, мови позначень, значки, пластові марки 1931 року, фотографії слов'янського зльоту та свідчення чеських скаутів. Обов'язково розрізняти історичну офіційну символіку і сучасні емблеми, права яких належать правовласникам. [P01]

«Від замку до лісового табору». Початкова локація — Подєбради; далі Řevnice й Прага, але маршрут не повинен містити здогадних адрес таборів або приміщень. Після польової перевірки можна додати архівні картки, QR-коди до біографій і порівняння фотографій. [P01]

Матеріал про виховання дівчат. IV курінь пластунок ім. Ольги Кобилянської в Празі, гурток «Україна», участь у міжнародних подіях і видавничих акціях заслуговують на окремий архівний каталог, але юридичний статус кожного гуртка потрібно встановити окремо. [P01]