Люди, місця, події
Люди, події, місця, організації, проєкти й твори. Джерело істини — папка досьє проєкту.
Знайдено: 93
Людина · 1857–1910
Чеський інженер Йозеф Кржіванек перетворив машинобудівний завод на київській Шулявці на одне з найважливіших підприємств свого часу. Він долучився до справи Якоба Ґретера 1888 року, розбудовував виробництво й сприяв роботі чеських…
Людина · 1870–1961
Томаш Неєдлі — чеський промисловець, який 1890 року приїхав до Києва, працював у підприємстві Йозефа Кржіванека, а 1898 року створив ливарню Nejedlý & Ungermann. Історія його родини допомагає відтворити промисловий і громадський світ…
Людина · 1855–1937
Чеський диригент, композитор і педагог Йосиф Прибік диригував в оперних театрах Харкова, Львова, Києва, а з 1894 року — Одеси, де 1919 року став професором консерваторії. За Енциклопедією сучасної України, у Києві він здійснив перші…
Людина · 1872–1945
Чеський піаніст і педагог Вілем Курц 1898 року переїхав до Львова на запрошення Галицького музичного товариства й до 1919 року викладав у його консерваторії, де вчилися й українські піаністи. Згодом працював у Брно та Празі, де до його…
Людина · 1865–1944
Чеський археолог, славіст і етнолог Любор Нідерле, автор «Слов'янських старожитностей», за Енциклопедією сучасної України запропонував вісло-дніпровську теорію прабатьківщини слов'ян, відвідав Київ 1893 і 1899 років і листувався з Федором…
Людина · 1875–1954
Вацлав Гірса народився в Шепетівці в родині волинських чехів, навчався в Кам'янці-Подільському, а з 1902 або 1903 року працював лікарем у Києві. Під час Першої світової війни він був у київському чеському комітеті, організував відділення…
Людина · 1882–1952
Чеський письменник Іван Ольбрахт у 1931–1936 роках часто бував на Підкарпатській Русі, оселився в Колочаві й написав репортаж «Země bez jména» (1932), роман «Nikola Šuhaj loupežník» (1933) та інші твори про край. За чеською Вікіпедією, у…
Людина · 1874–1967
Йозеф Гірса народився в Шепетівці в чеській родині, до 1917 року керував маєтками й підприємствами в Російській імперії, зокрема в Подільській, Київській і Чернігівській губерніях. 28 червня 1921 року очолив чехословацьку торговельну місію…
Людина · 1845–1918
Іван Пулюй зробив Прагу місцем своєї найтривалішої наукової праці. Професор, ректор технічної школи, конструктор електрофізичних приладів, один із піонерів ранньої рентгенографії — і водночас співтворець українського перекладу Біблії та…
Людина · 1854–1942
Іван Горбачевський став одним із творців чеської медичної хімії та водночас підтримував українські університети в еміграції. Він був ректором празького чеського університету, автором фундаментальних хімічних досліджень, викладачем УВУ та…
Людина · 1882–1932
Микита Шаповал перетворював досвід політичної еміграції на конкретні освітні й наукові установи. Очолюваний ним громадський комітет підтримував українців у Чехословаччині та долучився до створення закладів у Подєбрадах і Празі. Заснований…
Людина · 1872–1955
Андрій Яковлів (1872–1955) — український історик права, дипломат УНР і діяч празької наукової еміграції. Від 1923 працював у Празі доцентом УВУ, професором —від 1928 чи 1929 (джерела розходяться); був ректором у 1930–1931 та 1944–1945…
Людина · 1856–1940
Софія Русова (1856–1940) була педагогинею, письменницею і діячкою жіночого руху. У Чехословаччині викладала в українських освітніх закладах Праги та Подєбрад, брала участь у створенні притулку для дітей емігрантів і працювала над книжками…
Людина · 1849–1936
Федір Щербина (1849–1936) — статистик, історик Кубані й професор українських університетів у Чехословаччині. У 1924–1925 роках був ректором УВУ в Празі та викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах. Перший похорон відбувся…
Людина · 1874–1935
Василь Біднов (1874–1935) — український історик церкви й архівіст. Від 1922 року викладав в УВУ у Празі та працював в українських закладах Подєбрад. Перехід до Варшави джерела датують 1928 або 1929 роком; польське дослідження описує…
Людина · 1883–1943
Олександр Мицюк (1883–1943) — економіст, державний діяч УНР і викладач українських закладів Чехословаччини. Працював у Подєбрадах і Празі, був ректором Українського вільного університету у 1938–1939 та 1940–1941 роках. Автор двотомних…
Людина · 1874–1945
Августин Волошин (1874–1945) — педагог, священник і політик. 14 березня 1939 року проголосив незалежність Карпатської України, а 15 березня був обраний її президентом. Після угорської окупації жив у Празі й працював в Українському вільному…
Людина · 1894–1926
Юрій Дараган (1894–1926) — український поет і вояк Армії УНР, який у Чехословаччині став частиною літературного середовища Праги й Подєбрад. Його збірка «Сагайдак» (Прага, 1925) вплинула на поетів еміграції. Він помер у санаторії під…
Людина · 1899–1970
Олекса Стефанович (1899–1970) — український поет, який навчався й публікувався у міжвоєнній Празі. Його творчість поєднувала волинську пам’ять, християнську символіку й історичні образи. Рік першого видання «Stephanos I» різні авторитетні…
Людина · 1902–2005
Наталя Лівицька-Холодна (1902–2005) — українська поетка й перекладачка, яка навчалася в Празі та перебувала в літературному середовищі Подєбрад. У Варшаві видала збірки «Вогонь і попіл» (1934) та «Сім літер» (1937). Її творчість допомагає…
Людина · 1876–1940
Спиридон Черкасенко (1876–1940) — український письменник, драматург і педагог. Після праці в Україні та Відні працював в Ужгороді міжвоєнної Чехословаччини, писав для дитячого театру та пластового середовища. Згодом мешкав поблизу Праги…
Людина · 1888–1966
Наталена Королева (1888–1966) — українська письменниця історичної та міфологічної прози. Енциклопедичні біографії датують її празький дипломатичний етап 1919 роком; передмова до бібліографічного покажчика 2003 року описує прибуття на…
Людина · 1897–1968
Євген Маланюк (1897–1968), поет і колишній військовий Армії УНР, навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах. Тут 1925 року вийшла його дебютна збірка «Стилет і стилос». Через його біографію відкривається маловідома історія…
Людина · 1907–1944
Олег Ольжич (1907–1944), справжнє ім’я Олег Кандиба, — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся. Сформувався у празькому науковому середовищі, закінчив Карлів університет і досліджував неолітичну кераміку…
Людина · 1906–1942
Олена Теліга (1906–1942) — українська поетка, чия творчість формувалася в Подєбрадах і Празі. У Чехословаччині вона навчалася, брала участь у культурних подіях та спілкувалася з молодими українськими літераторами. Її доля демонструє…
Людина · 1878–1944
Олександр Олесь (1878–1944) — український поет і драматург, початок проживання якого у Празі джерела датують 1923 або 1924 роком. Його еміграційна творчість поєднувала лірику, історичну пам'ять і теми батьківщини. Олесь присвятив вірш…
Людина · 1877–1945
Дмитро Антонович — український історик мистецтва, професор і ректор Українського вільного університету, організатор художньої освіти та директор празького Музею визвольної боротьби України. Його біографія поєднує Українську революцію з…
Людина · 1882–1951
Дмитро Дорошенко (1882–1951) — український історик, дипломат і професор, діяльність якого поєднувала Український вільний університет та Карлів університет у Празі. Він став співзасновником Українського історично-філологічного товариства й…
Людина · 1859–1938
Степан Смаль-Стоцький (1859–1938) — український мовознавець, педагог і діяч Буковини, представник ЗУНР у Чехословаччині, професор Українського вільного університету та організатор празького музею. Помер у Празі, але після тимчасового…
Людина · 1867–1945
Олександр Колесса (1867–1945) — український мовознавець, літературознавець і організатор наукового життя в міжвоєнній Празі. Він неодноразово очолював Український вільний університет, співпрацював із чеськими вченими й досліджував…
Людина · 1870–1935
Станіслав Дністрянський (1870–1935) — український правознавець, один із організаторів Українського вільного університету, його ректор у 1922/23 навчальному році. Працював над цивільним правом, правовою термінологією й проєктом конституції…
Людина · 1850–1937
Томаш Ґарріґ Масарик (1850–1937) — перший президент Чехословаччини, за якого держава підтримувала біженців та українські навчальні й наукові установи. Його політичний внесок є важливою передумовою розвитку інтелектуальної еміграції у Празі…
Людина · 1884–1948
Едвард Бенеш (1884–1948) — чехословацький дипломат і президент, політика якого вплинула на становище Закарпаття та української еміграції. Він був учасником післявоєнного устрою 1919 року й президентом від 1935-го. Договір 29 червня 1945…
Людина · 1868–1945
Максим Славінський (1868–1945) — журналіст, перекладач і дипломат, який очолював місію УНР у Празі у 1919–1923 роках, а згодом викладав в українських освітніх установах Чехословаччини. Заарештований у Празі 1945 року, помер у київській…
Людина · 1872–1959
Степан Сірополко (1872–1959) — український педагог, історик освіти й бібліограф. У Празі викладав у педагогічному інституті ім. Драгоманова, працював над культурою української книжки, редагував «Книголюб» і брав участь у міжнародних…
Людина · 1878–1950
Зінаїда Мірна (1875/1878–1950) — громадська діячка, учасниця Центральної Ради та одна з провідниць українського жіночого руху. У Празі організовувала взаємодопомогу, співпрацю між жіночими організаціями та підтримувала збереження…
Людина · 1874–1943
Іван Шовгенів (1874–1943) — український інженер-гідротехнік, організатор водного господарства та перший ректор Української господарської академії в Подєбрадах. Він поєднав технічну практику з викладанням українською мовою й розвитком…
Людина · 1878–1953
Борис Іваницький (1878–1953) — український лісознавець і педагог, пов’язаний із заснуванням та керівництвом Української господарської академії в Подєбрадах. Його наукова спадщина поєднує практику лісового господарства, навчальні видання та…
Людина · 1881–1950
Сергій Тимошенко (1881–1950) — український архітектор і педагог, який у 1920-х роках працював в Українській господарській академії в Подєбрадах та долучився до мистецької освіти в Празі. Його діяльність об’єднує архітектуру…
Людина · 1866–1934
Михайло Грушевський (1866–1934) — історик і голова Української Центральної Ради. Період еміграції 1919–1924 років пов’язав його з інтелектуальним середовищем Центральної Європи. Лист із Відня від 7 травня 1923 року до Олександра Олеся…
Організація · 1921–1950
Український вільний університет засновано 1921 року у Відні, однак саме в Празі він сформувався як великий осередок освіти й науки української еміграції. Чехословацька підтримка та співпраця з Карловим університетом дали можливість…
Організація · 1922–1945
У 1922 році в Подєбрадах за підтримки Чехословаччини запрацювала Українська господарська академія — вища технічна школа української еміграції. Тут готували інженерів, агрономів, лісівників і економістів, видавали книжки й організовували…
Організація · 1923–1945
Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова діяв у Празі в 1923–1933 роках. Тут готували українських учителів, викладали відомі науковці й педагоги, діяли наукові, музичні та бібліотечні осередки. Його архів у чеській…
Організація · 1922–2026
Українська студія пластичного мистецтва виникла в Празі наприкінці 1923 року з ініціативи українських митців і Дмитра Антоновича. Тут навчали живопису, графіці, скульптурі й архітектурі, а школа була відкритою також для чехів і словаків.…
Організація · 1925–1956
Українську реальну гімназію заснували в Празі у березні 1925 року при Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. Вона навчала дітей емігрантів українською, підтримувала учнівські часописи та працювала у Řevnice й пізніше…
Організація · 1921–1934
Український громадський комітет у Чехословаччині (1921–1925) допомагав емігрантам у правових, соціальних та освітніх питаннях і сприяв створенню українських навчальних закладів у Празі та Подєбрадах. Його очолював Микита Шаповал. Пізніший…
Організація · 1925–1999
У Празі 1925 року українські емігранти створили Музей визвольної боротьби України — місце, де збирали й зберігали дипломатичні архіви УНР, документи військових і громадських організацій, фотографії, книжки та мистецькі твори. Попри воєнні…
Організація · 1921–1945
Українське історично-філологічне товариство (1923–1945) об'єднало в Празі істориків, філологів, мистецтвознавців та інших дослідників. Під головуванням Дмитра Антоновича воно провело сотні засідань, видало п'ять томів «Праць» і…
Організація · 1920–1945
Український інститут громадознавства створено в Празі 1924 року з ініціативи Микити Шаповала та його співробітників. Він досліджував суспільство, видавав «Суспільство», розвивав бібліотеку, архів і заочну освіту. Час фактичного припинення…
Організація · 1926–1942
Українське товариство прихильників книги в Празі (1927–1942) об’єднувало бібліографів, видавців і читачів, підтримувало українську книжкову культуру та співпрацювало з чеськими бібліотеками. Його журнал «Книголюб» виходив у 1927–1932…
Організація · 1921–1943
Український жіночий союз у Чехії діяв від 1923 року, допомагаючи емігрантам, студентам і дітям. Членкині організовували доступне харчування, збір одягу, лекції та міжнародні культурні контакти. Історія організації показує практичний внесок…
Організація · 1919–1945
Українська академічна громада виникла у Празі 1919 року як студентський гурток, а 1920-го отримала відому назву. Вона організовувала українське студентство різних вишів, розвивала культурне життя й видавала періодику. Дані про кількість…
Організація · 1922–1977
Центральний союз українського студентства створили в Празі влітку 1922 року як міжнародну мережу українських студентських товариств. Союз представляв студентів, організовував допомогу, міжнародні контакти й видавничу діяльність. Празький…
Організація · 1911–1939
Міжвоєнна Чехословаччина стала важливим середовищем для українських пластунів. У Празі, Подєбрадах і Ржевницях діяли молодіжні осередки, 1925 року постала Українська пластова команда, а на початку 1930-х — координаційний СУПЕ. Українці…
Організація · 1921–1939
У 1930-х роках Прага стала координаційним центром Союзу українських пластунів-емігрантів — організації, що виросла з раніших українських скаутських осередків Чехословаччини. Пластуни влаштовували табори, видавали часописи, навчали молодь і…
Організація · 1921–2026
Сучасний Пласт у Чехії — українська скаутська спільнота, яка, за офіційним сайтом, діє у Празі, Брні й Остраві. Відновлення місцевого руху почалося 2014 року, а 26 квітня 2015 року створено новий осередок. Пласт займається неформальною…
Організація · 1924–1978
Товариство «Музей визвольної боротьби України» виникло у Празі 1925 року як громадська й організаційна основа українського музею. Його учасники організовували пожертви, керівництво та збереження колекцій. Товариство і музей — різні…
Організація · 1921–1932
Український громадський видавничий фонд діяв у міжвоєнній Празі як видавець наукової, освітньої й художньої літератури еміграції. Наукове дослідження датує його заснування 1921 роком, частина довідників — 1923-м. Серед реальних видань …
Організація · 1924–2026
Празьке товариство «Сіяч», засноване 1924 року при Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова, видавало навчальні та фахові книжки українською мовою. Архіви зберегли статут, список видань і підручники. Досьє…
Організація · 1908–2026
«Час» — українське видавництво, засноване в Києві 1908 року, яке 1919 року відкрило празький напрямок за участю Василя Короліва-Старого. Каталоги підтверджують друки з імпринтом «Київ—Прага», а дослідження вказує історичну адресу Smíchov…
Організація · 1918–2026
«Всесвіт» — українське кооперативне видавниче товариство, засноване у Празі 1919 року. Достовірним бібліографічним свідченням є книжка Дмитра Дорошенка «Угорська Україна» (Прага: «Всесвіт», 1919), перший номер інформаційної серії. Водночас…
Організація · 1933–1944
«Пробоєм» — празький український часопис і пов’язане з ним книжкове видавництво, відоме діяльністю Степана Росохи. Джерела розходяться в початковому датуванні журналу: грудень 1933 чи загальний період 1934–1944; книжковий випуск…
Організація · 1936–2014
«Колос» — приватне українське видавництво, яке діяло у Празі 1940–1945 років. ЕСУ називає засновника І. Романа й приблизно двадцять назв. Каталоги підтверджують книги Миколи Куліша, Леоніда Мосендза та Адріана Кащенка. Газетна реклама…
Організація · 1918–2022
Надзвичайна дипломатична місія УНР працювала в Празі у 1919–1923 роках під керівництвом Максима Славінського. Вона вела дипломатичне листування, оформлювала документи та брала участь у господарських домовленостях, серед яких нафтова угода…
Організація · 1902–1941
Назва «Українська громада студентів Праги» поки що умовна: фонд 4032 засвідчує товариство «Українська громада» у 1902–1908 роках і документи про студентську взаємодопомогу. Це не доводить тотожності з Українською академічною громадою…
Місце · 1680–2026
Ольшанські цвинтарі — великий історичний некрополь Праги, що виник у 1680 році й зберігає пам’ять про українську міжвоєнну еміграцію. Тут раніше спочивав поет Олександр Олесь; 2017 року його останки перевезено до Києва. Точні координати…
Місце · 1905–2026
Замок Подєбради — історична чеська пам’ятка, пов’язана з королем Їржі з Подєбрад та розвитком курортного міста. У міжвоєнний час його приміщення використовувала Українська господарська академія, створена 1922 року. Академія спершу діяла в…
Місце · 1896–2026
Міське кладовище у Подєбрадах-Клуку — цінний пам’ятковий комплекс чеського модерну та місце пам’яті української еміграції. Історія українських поховань тісно пов’язана з Українською господарською академією; джерела згадують колумбарій 1933…
Місце · 1845–2026
Меморіальна дошка Івана Пулюя розміщена у празькому Сміхові. Каталог пам’яток і стаття Іво Крауса вказують Preslova 15; попередній редакційний запис про Preslova 5 походить із нині недоступного каталогу й повторно не підтверджений. Краус…
Місце · 1897–2026
Nuselská radnice — історична неоренесансна ратуша в Празі-Нусле за адресою Táborská 500/30. Prague City Tourism датує її спорудження 1908–1909 роками й пов’язує з архітектором Antonín Turek. Як міська споруда вона не тотожна Українському…
Місце · 1925–2025
Ржевніце — чеське місто, де приблизно у 1927/1928–1937 роках діяла українська реальна гімназія, заснована в Празі 1925 року. Чеські джерела зазначають 1927 рік переїзду, архів ЦДАВО — 1928-й. Історію педагогів, учнів, шкільних матеріалів і…
Місце · 1088–2026
Nusle — історичний район і кадастрова територія Праги, вперше згадана в джерелах 1088 року за довідником Praha 2. 31 грудня 1898 Нусле отримали міський статус, а 1 січня 1922 увійшли до Великої Праги. Сучасна територія розподілена…
Місце · 1232–2026
Клементинум — історичний бібліотечно-архітектурний комплекс у центрі Праги, розвиток якого в єзуїтський період почався 1556 року. Сьогодні тут працює Національна бібліотека Чехії. Особливу цінність для української спадщини має Слов’янська…
Місце · 1347–2026
Історичні приміщення Карлового університету — просторовий вимір чесько-українських наукових зв’язків. Університет засновано 1348 року, а Каролінум пов’язаний з університетом від 1383-го. Український поет і археолог Олег Кандиба (Ольжич)…
Твір · 1840–2026
Празький двотомний «Кобзар» Тараса Шевченка має титульний 1876 рік, проте перший том фактично надруковано наприкінці 1875-го. Видання стало результатом співпраці Софії й Олександра Русових, Федора Вовка та чеського друкарського середовища…
Твір · 1922–2023
«Сагайдак» Юрія Дарагана — поетична збірка, видана 1925 року в Празі Українським громадським видавничим фондом. Бібліотечний примірник підтверджує 64 сторінки й підзаголовок «Вірші 1922–1924». Нове дослідження уточнює фактичний час…
Твір · 1922–2026
«Нова Україна» — празький часопис 1922–1928 років, який поєднував політичні дискусії української еміграції з публікаціями про освіту, господарство і літературу. Впродовж існування змінювалися редактори, автори, форма й частота виходу.…
Твір · 1926–1996
«Книголюб» — празький книгознавчий часопис 1927–1932 років, орган Українського товариства прихильників книги. Він публікував бібліографію, дослідження читання, відомості про українську книжку в Європі й огляди історичних видань. Розбіжні…
Твір · 1923–2026
«Праці Українського історично-філологічного товариства» — п’ятитомна празька серія 1926–1944 років, у якій українські вчені продовжували історичні й філологічні дослідження в еміграції. Досьє відокремлює товариство, серію, томи й статті…
Твір · 1927–2026
«Розбудова нації» — український політичний часопис, що виходив у Празі в 1928–1934 роках як орган Проводу українських націоналістів. Збереглися бібліотечні цифрові річники та архівні описи комплектів. Історія журналу почалася до створення…
Твір · 1924–2026
«Суспільство» — науковий збірник Українського інституту громадознавства у Празі за редакцією Микити Шаповала. У 1925–1927 роках він вийшов трьома фізичними томами, що містили книжки I–II, III–IV і V–VI. Каталоги фіксують окремі відбитки…
Твір · 1917–2023
«Стилет і стилос» — перша поетична збірка Євгена Маланюка, видана 1925 року в Подєбрадах видавництвом «Київ». Бібліотечний опис підтверджує обсяг 47 сторінок і вірші 1923–1924 років. Слово «Київ» у вихідних даних є назвою видавця, а…
Твір · 1918–2026
«Земля й залізо» — третя книжка Євгена Маланюка, видана в Парижі видавництвом «Тризуб» 1930 року. Вона осмислює досвід українських визвольних змагань і продовжує авторський шлях від подєбрадського «Стилета і стилоса» до міжнародної…
Твір · 1899–2020
«Stephanos I» — празька поетична збірка Олекси Стефановича, видана «Дніпровими порогами». Оцифрований примірник описано як 79 + 1 сторінка, але рік першодруку різні джерела визначають по-різному: 1938, 1939 або без точного датування. Досьє…
Твір · 1902–2026
«Вогонь і попіл» — перша поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1934 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Інтимна модерністська лірика мала суперечливе критичне сприйняття; нині її досліджують у контексті жіночого авторства та…
Твір · 1902–2005
«Сім літер» — друга поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1937 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Назва відсилає до слова «Україна», а літературознавці відзначають виразні громадянські й патріотичні мотиви. Авторка була…
Подія · 1917–2026
Празька школа поетів — умовна назва неформального кола українських письменників міжвоєнної еміграції. Серед них Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Олена Теліга та інші автори, пов’язані з Прагою, Подєбрадами, Варшавою й Львовом. Рух…
Подія · 1917–2020
Після політичних і воєнних зламів 1917–1921 років Чехословаччина стала одним із головних осередків української еміграції. У межах державної Ruská pomocná akce з 1921 року підтримувалися освіта та культурне життя вигнанців. У Празі й…
Подія · 1920–1945
Український вільний університет виник у Відні на початку 1921 року й після першого семестру переніс навчальну діяльність до Праги. Офіційна історія УВУ й матеріали Національної бібліотеки Чеської Республіки підтверджують осінь 1921 року…
Подія · 1922–1938
R0103 документує не абстрактну дату, а кілька етапів заснування Української господарської академії в Подєбрадах у 1922 році. Історичні праці називають 22 квітня фактичним початком діяльності; Український інститут національної пам’яті…
Подія · 1925–2025
R0104 фіксує історичну подію створення Музею визвольної боротьби України в Празі у травні 1925 року. Ініціативу пов’язують із викладачами Українського вільного університету, передусім Дмитром Антоновичем. Архівна праця Миколи Мушинки…
Подія · 1925–1934
R0105 фіксує проблему періодизації установчих з’їздів Союзу українських пластунів-емігрантів (СУПЕ), а не створює ще одну картку організації R0048. Історичний нарис про Пласт повідомляє, що перший з’їзд у Празі відбувся 2 листопада 1930…
Подія · 1925–2025
14 лютого 1945 року під час американського авіанальоту на Прагу була тяжко пошкоджена будівля Музею визвольної боротьби України в Нуслях. Микола Мушинка та історичні огляди описують загибель людей, руйнування і порятунок частини зібрань.…