Česko × UkrajinaПрага · Київ · тисяча років поруч

Організація · Національне відродження · Українці в Чехії · R0053

Видавництво «Час»: Київ і Прага

Čas – ukrajinské nakladatelství v Kyjevě a Praze · Chas – Ukrainian publisher in Kyiv and Prague · 1908–2026

Суть

«Час» — українське видавництво, засноване в Києві 1908 року, яке 1919 року відкрило празький напрямок за участю Василя Короліва-Старого. Каталоги підтверджують друки з імпринтом «Київ—Прага», а дослідження вказує історичну адресу Smíchov, Karlova 13. Досьє відокремлює київську історію, празьке відділення і його видання від іншої еміграційної періодики.

Хронологія

  1. 1908Видавництво «Час» починає історію в Києві. [CH01]
  2. 1917Початок журналу «Книгарь», пов’язаного з видавництвом. [CH03; CH04]
  3. 1918Політичні й поліграфічні обставини діяльності «Часу» змінюються. [CH01]
  4. 1919Василь Королів-Старий організовує празький напрямок. [CH01]
  5. 1919Празьке відділення має адресу Smíchov, Karlova 13 в історичному описі. [CH01]
  6. 1919Видано «Народній герой Симон Петлюра» з імпринтом Київ—Прага. [CH02]
  7. 1919Чеськомовний і міжнародний просвітницький репертуар. [CH01]
  8. 1920Продовжується празька видавнича діяльність. [CH01]
  9. 1920Припиняється київський «Книгарь» як відомий часовий інтервал. [CH03]
  10. Після 1920Юридична доля празького відділення ще потребує архівного доказу. [CH01]
  11. 2023Опубліковано сучасне спеціальне дослідження празького «Часу». [CH01]
  12. 2026Створено самостійний реєстр транскордонних імпринтів R0053. [PROJECT]

Повний текст дослідження

Кого і що називаємо видавництвом «Час»

«Час» — українська видавнича організація, що сформувалася в Києві 1908 року і продовжувала діяльність у період революційних змін. Для проєкту Česko × Ukrajina головний предмет R0053 — празький філіальний напрямок 1919–1920 років, який історики книговидання пов’язують із Василем Королівим-Старим. Потрібно зберігати одну історію організації, але різні адреси, періоди й реквізити відділень; не можна переносити всі київські видання у Прагу заднім числом. [CH01; CH02]

Окремо слід відрізняти видавництво «Час» від «Книгаря», його книгознавчого журналу 1917–1920 років, та від пізніших однойменних організацій. Видання чи часопис є продукцією видавця, а не ще одним юридично тотожним офісом у Празі. [CH03; CH04]

Передісторія: кооперативна книга в Києві

Видавнича діяльність початку XX століття в Україні поєднувала просвітництво, національну культуру й підприємницьку самоорганізацію. «Час» став одним із прикладів, як українськомовна книжка входила в ширший читацький простір. На початковому етапі репертуар і організаційні ролі змінювалися разом із політичними умовами. [CH01; CH03]

Історична модель має відрізняти рік створення видавництва, роки видання окремої книжки та рік відкриття празького відділення. Інакше схема сайту створить неправдивий ланцюг «Прага — 1908», хоча первинна база організації була київською. [CH01]

Революційні роки й журнал «Книгарь»

У 1917–1920 роках видавництво випускало журнал бібліографії та книговидання «Книгарь». Українська бібліотечна енциклопедія характеризує його як важливий інструмент огляду українського книжкового ринку; у каталозі Книжкової палати вказані роки й номери журналу. Редакторські функції у різні періоди пов’язували з Василем Королівим-Старим та Миколою Зеровим. [CH03; CH04]

Цей журнал не є празьким «Книголюбом» (R0089), створеним значно пізніше Українським товариством прихильників книги. Помилкове ототожнення назв «Книгарь» і «Книголюб» спотворює хронологію, видавців і коло авторів. У базі це повинно бути окремим правилом distinct_periodical_identity. [CH03; KN01]

Перенесення міжнародної діяльності 1919 року

Історико-видавниче дослідження Марії Гринько описує празьке відділення, яке організовував Василь Королів-Старий у 1919 році. Видавництво використало празькі поліграфічні можливості та інтелектуальні контакти для книг і брошур українською, чеською та іншими мовами. Окремі видання мають вихідні дані «Київ—Прага». [CH01; CH02]

Такий подвійний імпринт не означає, що кожен примірник фактично друкували одночасно у двох містах. Поле imprint_cities відображає те, що надруковано на титулі; фактичну друкарню слід встановлювати за колофоном, рахунком чи архівом. «Де стоїть видавець?» і «де працювала друкарська машина?» — два різні дослідницькі питання. [CH01]

Репертуар: пояснення України чеському читачеві

Празька діяльність «Часу» була пов’язана з публікацією матеріалів, які представляли українську історію, культуру й новітню державність європейській аудиторії. Чеськомовні брошури та видання інших мов розширювали рамки звичайної еміграційної книгарні. Це дозволяє розглядати видавництво як інструмент культурної дипломатії, не ототожнюючи його юридично з дипломатичною місією УНР. [CH01]

Видавничий інтерес до політичної теми не означає державного фінансування конкретного видання. Зв’язок published_for_diplomatic_campaign можна створити лише за договором, кореспонденцією або прямою вказівкою на титульному аркуші. Для більшості видань у цій хвилі такого доказу немає. [CH01; CH02]

Конкретний першодрук 1919 року

Бібліографічний покажчик Книжкової палати України описує видання «Народній герой Симон Петлюра» з вихідними даними Київ—Прага, 1919. Це особливо цінний випадок, бо друкований реквізит засвідчує, що назва «Прага» не є лише пізнішою біографічною реконструкцією. Подальша перевірка має визначити точний тип примірника, розмір, мову, формат і друкарню. [CH02]

Для розділу «Українці в Празі» можна показати типізований ланцюг Publisher → Edition → Imprint: Kyiv–Praha, але не автоматично Publisher → printing_house_at_modern_location. Бібліографічний покажчик є важливою незалежною опорою, однак запис потребує факсиміле титулу для остаточного каталогу. [CH02]

Чеські інтелектуальні контакти

До тематики празьких видань «Часу» належали переклади й тексти про українські справи для чеського читача. У бібліографічних оглядах трапляються назви, пов’язані з чеським музикознавцем Зденеком Неєдлим та українськими культурними організаціями. Для майбутньої картки потрібна перевірка імені автора саме на титулі та правильний оригінальний чеський правопис. [CH01]

Не можна замінювати відсутній видавничий каталог приблизною історією про персональні дружні стосунки всіх згаданих діячів. Достатньо доказових типів author_of, translated_by, issued_by, reviewed_in, а особисті контакти оформлювати тільки за листами або мемуарними свідченнями з оцінкою надійності. [CH01]

Видавничі співпраці та Шевченко

У джерелах описані видання, що поєднували українську літературу з чеським контекстом, зокрема тексти Тараса Шевченка, присвячені Яну Гусу. Їхні конкретні редакційні зв’язки зі Степаном Смаль-Стоцьким (R0021) потрібно підтверджувати титульними даними окремої книжки. Назва «Іван Гус» без автора, року й редактора недостатня для безпомилкового формування зв’язку. [CH01]

Цей матеріал пропонує нестандартний сюжет сайту: український поет пише про чеського реформатора, а видавець у Празі 1919 року переводить цей образ між культурами. Історичний сенс сюжету не звільняє від вимоги перевірки видання — метафору не можна робити фактичним графовим ребром без джерела. [CH01]

Згортання празького етапу й тривалість спадщини

Публікації, пов’язані з празьким відділенням, датуються передусім 1919–1920 роками. Це дозволяє визначити робочий часовий інтервал філії, але не точну дату її юридичного закриття. Для такого висновку потрібні фінансові й реєстраційні документи, листи Короліва-Старого або місцева реєстрація підприємства. [CH01; CH02]

Сховище видавничих документів могло бути розосереджене між Україною, Чехією й приватними архівами. Роль цифрового проєкту — створити зведений каталог і маршрут перевірки, а не оголосити весь тираж утраченим або всі видання празькими за однією згадкою. [CH01]

Джерела

  1. CH01 Марія Гринько, «Видавництво «Час» у Празі»: спеціальне дослідження історії празького відділення, адреси, багатомовних видань; Історична правда, 2023. https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/10/16/163239/ istpravda.com.ua
  2. CH02 Книжкова палата України, бібліографічний покажчик українських книжок 1919–1920, з реквізитами «Київ—Прага». https://ukrbook.net/DAD/Bibl_pok_lakun_1919-1920.pdf ukrbook.net
  3. CH03 Українська бібліотечна енциклопедія, «Книгарь»: журнал бібліографії та книжкової справи. https://ube.nlu.org.ua/article/Книгарь%20(часопис) ube.nlu.org.ua
  4. CH04 Книжкова палата України, бібліографічний опис «Книгаря» 1917–1920. https://kp.nlu.org.ua/item/1600 kp.nlu.org.ua
  5. CH05 Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, каталожні матеріали про «Час» та україномовне видавництво. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ref0000012918 irbis-nbuv.gov.ua
  6. CH06 Енциклопедія сучасної України, електронний корпус історії українського книговидання. https://esu.com.ua/ esu.com.ua
  7. CH07 Архівний історико-бібліографічний ресурс про розвиток української еміграції. https://resource.history.org.ua/ resource.history.org.ua

Стан перевірки

Чернетка

Дослідницька чернетка з джерелами; незалежна перевірка ще попереду.

Як ми перевіряємо: усі кроки

Як ми перевіряємо
  • ЧернеткаДослідницька чернетка з джерелами; незалежна перевірка ще попереду.
  • Перевірено автоматичноЦитати механічно звірено з джерелами, незалежна модель не знайшла суперечностей.
  • Два джерела (автоматична оцінка)Автоматична оцінка доказів: ключові факти спираються щонайменше на два незалежні джерела. Людина досьє цілком ще не перечитувала.
  • Підтверджено редакторомРедактор підтвердив досьє; причину вказано на сторінці. Це не незалежна наукова рецензія.
  • Є спірні місцяДжерела розходяться; спірні місця позначені в тексті.

Повідомити про помилку або доповнити

Повідомлення потрапляє в редакційну чергу. ШІ попередньо розбирає його, рішення ухвалює людина.

Що саме