Люди, місця, події
Люди, події, місця, організації, проєкти й твори. Джерело істини — папка досьє проєкту.
Знайдено: 60
Людина · 1856–1916
Іван Франко побував у Празі в травні 1891 року та залишив власний опис зустрічі слов'янської молоді. Його листування з Франтішеком Ржегором відкриває живу історію наукового обміну: українські й чеські журнали, книжки, етнографічні…
Людина · 1831–1908
Йозеф Главка — чеський архітектор, завдяки проєкту якого у Чернівцях виник видатний ансамбль митрополичої резиденції. Сьогодні тут навчаються студенти Чернівецького університету, а комплекс охороняє UNESCO. Історія проєкту з'єднує празьку…
Людина · 1857–1899
Чеський дослідник Франтішек Ржегор провів багато років у Галичині, записуючи історії про щоденний побут, свята, ремесла й культуру українців. Його фотографії, предмети та листування опинилися у празьких музейних збірках. Особливо цінним є…
Людина · 1857–1910
Чеський інженер Йозеф Кржіванек перетворив машинобудівний завод на київській Шулявці на одне з найважливіших підприємств свого часу. Він долучився до справи Якоба Ґретера 1888 року, розбудовував виробництво й сприяв роботі чеських…
Людина · 1870–1961
Томаш Неєдлі — чеський промисловець, який 1890 року приїхав до Києва, працював у підприємстві Йозефа Кржіванека, а 1898 року створив ливарню Nejedlý & Ungermann. Історія його родини допомагає відтворити промисловий і громадський світ…
Людина · 1855–1937
Чеський диригент, композитор і педагог Йосиф Прибік диригував в оперних театрах Харкова, Львова, Києва, а з 1894 року — Одеси, де 1919 року став професором консерваторії. За Енциклопедією сучасної України, у Києві він здійснив перші…
Людина · 1872–1945
Чеський піаніст і педагог Вілем Курц 1898 року переїхав до Львова на запрошення Галицького музичного товариства й до 1919 року викладав у його консерваторії, де вчилися й українські піаністи. Згодом працював у Брно та Празі, де до його…
Людина · 1865–1944
Чеський археолог, славіст і етнолог Любор Нідерле, автор «Слов'янських старожитностей», за Енциклопедією сучасної України запропонував вісло-дніпровську теорію прабатьківщини слов'ян, відвідав Київ 1893 і 1899 років і листувався з Федором…
Людина · 1812–1871
Празький письменник, історик і географ Карел Владіслав Зап від 1836 року служив чиновником у Львові й, за Енциклопедією України, вивчав українську історію, етнографію та літературу, був знайомий із діячами галицького відродження й писав…
Людина · 1857–1924
Підприємець Індржих Індржишек (Jindříšek) від початку 1880-х років працював у Києві, де відкрив магазин музичних інструментів, очолив чеське товариство імені Я. А. Коменського й київський чеський комітет та підтримував чехословацький рух.…
Людина · 1845–1918
Іван Пулюй зробив Прагу місцем своєї найтривалішої наукової праці. Професор, ректор технічної школи, конструктор електрофізичних приладів, один із піонерів ранньої рентгенографії — і водночас співтворець українського перекладу Біблії та…
Людина · 1854–1942
Іван Горбачевський став одним із творців чеської медичної хімії та водночас підтримував українські університети в еміграції. Він був ректором празького чеського університету, автором фундаментальних хімічних досліджень, викладачем УВУ та…
Людина · 1882–1932
Микита Шаповал перетворював досвід політичної еміграції на конкретні освітні й наукові установи. Очолюваний ним громадський комітет підтримував українців у Чехословаччині та долучився до створення закладів у Подєбрадах і Празі. Заснований…
Людина · 1872–1955
Андрій Яковлів (1872–1955) — український історик права, дипломат УНР і діяч празької наукової еміграції. Від 1923 працював у Празі доцентом УВУ, професором —від 1928 чи 1929 (джерела розходяться); був ректором у 1930–1931 та 1944–1945…
Людина · 1856–1940
Софія Русова (1856–1940) була педагогинею, письменницею і діячкою жіночого руху. У Чехословаччині викладала в українських освітніх закладах Праги та Подєбрад, брала участь у створенні притулку для дітей емігрантів і працювала над книжками…
Людина · 1849–1936
Федір Щербина (1849–1936) — статистик, історик Кубані й професор українських університетів у Чехословаччині. У 1924–1925 роках був ректором УВУ в Празі та викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах. Перший похорон відбувся…
Людина · 1874–1935
Василь Біднов (1874–1935) — український історик церкви й архівіст. Від 1922 року викладав в УВУ у Празі та працював в українських закладах Подєбрад. Перехід до Варшави джерела датують 1928 або 1929 роком; польське дослідження описує…
Людина · 1883–1943
Олександр Мицюк (1883–1943) — економіст, державний діяч УНР і викладач українських закладів Чехословаччини. Працював у Подєбрадах і Празі, був ректором Українського вільного університету у 1938–1939 та 1940–1941 роках. Автор двотомних…
Людина · 1874–1945
Августин Волошин (1874–1945) — педагог, священник і політик. 14 березня 1939 року проголосив незалежність Карпатської України, а 15 березня був обраний її президентом. Після угорської окупації жив у Празі й працював в Українському вільному…
Людина · 1894–1926
Юрій Дараган (1894–1926) — український поет і вояк Армії УНР, який у Чехословаччині став частиною літературного середовища Праги й Подєбрад. Його збірка «Сагайдак» (Прага, 1925) вплинула на поетів еміграції. Він помер у санаторії під…
Людина · 1899–1970
Олекса Стефанович (1899–1970) — український поет, який навчався й публікувався у міжвоєнній Празі. Його творчість поєднувала волинську пам’ять, християнську символіку й історичні образи. Рік першого видання «Stephanos I» різні авторитетні…
Людина · 1902–2005
Наталя Лівицька-Холодна (1902–2005) — українська поетка й перекладачка, яка навчалася в Празі та перебувала в літературному середовищі Подєбрад. У Варшаві видала збірки «Вогонь і попіл» (1934) та «Сім літер» (1937). Її творчість допомагає…
Людина · 1876–1940
Спиридон Черкасенко (1876–1940) — український письменник, драматург і педагог. Після праці в Україні та Відні працював в Ужгороді міжвоєнної Чехословаччини, писав для дитячого театру та пластового середовища. Згодом мешкав поблизу Праги…
Людина · 1888–1966
Наталена Королева (1888–1966) — українська письменниця історичної та міфологічної прози. Енциклопедичні біографії датують її празький дипломатичний етап 1919 роком; передмова до бібліографічного покажчика 2003 року описує прибуття на…
Людина · 1897–1968
Євген Маланюк (1897–1968), поет і колишній військовий Армії УНР, навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах. Тут 1925 року вийшла його дебютна збірка «Стилет і стилос». Через його біографію відкривається маловідома історія…
Людина · 1907–1944
Олег Ольжич (1907–1944), справжнє ім’я Олег Кандиба, — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся. Сформувався у празькому науковому середовищі, закінчив Карлів університет і досліджував неолітичну кераміку…
Людина · 1906–1942
Олена Теліга (1906–1942) — українська поетка, чия творчість формувалася в Подєбрадах і Празі. У Чехословаччині вона навчалася, брала участь у культурних подіях та спілкувалася з молодими українськими літераторами. Її доля демонструє…
Людина · 1878–1944
Олександр Олесь (1878–1944) — український поет і драматург, початок проживання якого у Празі джерела датують 1923 або 1924 роком. Його еміграційна творчість поєднувала лірику, історичну пам'ять і теми батьківщини. Олесь присвятив вірш…
Людина · 1877–1945
Дмитро Антонович — український історик мистецтва, професор і ректор Українського вільного університету, організатор художньої освіти та директор празького Музею визвольної боротьби України. Його біографія поєднує Українську революцію з…
Людина · 1882–1951
Дмитро Дорошенко (1882–1951) — український історик, дипломат і професор, діяльність якого поєднувала Український вільний університет та Карлів університет у Празі. Він став співзасновником Українського історично-філологічного товариства й…
Людина · 1859–1938
Степан Смаль-Стоцький (1859–1938) — український мовознавець, педагог і діяч Буковини, представник ЗУНР у Чехословаччині, професор Українського вільного університету та організатор празького музею. Помер у Празі, але після тимчасового…
Людина · 1867–1945
Олександр Колесса (1867–1945) — український мовознавець, літературознавець і організатор наукового життя в міжвоєнній Празі. Він неодноразово очолював Український вільний університет, співпрацював із чеськими вченими й досліджував…
Людина · 1870–1935
Станіслав Дністрянський (1870–1935) — український правознавець, один із організаторів Українського вільного університету, його ректор у 1922/23 навчальному році. Працював над цивільним правом, правовою термінологією й проєктом конституції…
Людина · 1850–1937
Томаш Ґарріґ Масарик (1850–1937) — перший президент Чехословаччини, за якого держава підтримувала біженців та українські навчальні й наукові установи. Його політичний внесок є важливою передумовою розвитку інтелектуальної еміграції у Празі…
Людина · 1884–1948
Едвард Бенеш (1884–1948) — чехословацький дипломат і президент, політика якого вплинула на становище Закарпаття та української еміграції. Він був учасником післявоєнного устрою 1919 року й президентом від 1935-го. Договір 29 червня 1945…
Людина · 1850–1914
Вікентій Хвойка народився в Чехії, але найбільші досягнення пов'язав із Києвом та Наддніпрянщиною. Він був педагогом, агрономом, археологом і музейним діячем, досліджував Кирилівську стоянку та пам'ятки, що стали основою вивчення…
Людина · 1868–1945
Максим Славінський (1868–1945) — журналіст, перекладач і дипломат, який очолював місію УНР у Празі у 1919–1923 роках, а згодом викладав в українських освітніх установах Чехословаччини. Заарештований у Празі 1945 року, помер у київській…
Людина · 1872–1959
Степан Сірополко (1872–1959) — український педагог, історик освіти й бібліограф. У Празі викладав у педагогічному інституті ім. Драгоманова, працював над культурою української книжки, редагував «Книголюб» і брав участь у міжнародних…
Людина · 1878–1950
Зінаїда Мірна (1875/1878–1950) — громадська діячка, учасниця Центральної Ради та одна з провідниць українського жіночого руху. У Празі організовувала взаємодопомогу, співпрацю між жіночими організаціями та підтримувала збереження…
Людина · 1874–1943
Іван Шовгенів (1874–1943) — український інженер-гідротехнік, організатор водного господарства та перший ректор Української господарської академії в Подєбрадах. Він поєднав технічну практику з викладанням українською мовою й розвитком…
Людина · 1878–1953
Борис Іваницький (1878–1953) — український лісознавець і педагог, пов’язаний із заснуванням та керівництвом Української господарської академії в Подєбрадах. Його наукова спадщина поєднує практику лісового господарства, навчальні видання та…
Людина · 1881–1950
Сергій Тимошенко (1881–1950) — український архітектор і педагог, який у 1920-х роках працював в Українській господарській академії в Подєбрадах та долучився до мистецької освіти в Празі. Його діяльність об’єднує архітектуру…
Людина · 1866–1934
Михайло Грушевський (1866–1934) — історик і голова Української Центральної Ради. Період еміграції 1919–1924 років пов’язав його з інтелектуальним середовищем Центральної Європи. Лист із Відня від 7 травня 1923 року до Олександра Олеся…
Організація · 1911–1939
Міжвоєнна Чехословаччина стала важливим середовищем для українських пластунів. У Празі, Подєбрадах і Ржевницях діяли молодіжні осередки, 1925 року постала Українська пластова команда, а на початку 1930-х — координаційний СУПЕ. Українці…
Організація · 1908–2026
«Час» — українське видавництво, засноване в Києві 1908 року, яке 1919 року відкрило празький напрямок за участю Василя Короліва-Старого. Каталоги підтверджують друки з імпринтом «Київ—Прага», а дослідження вказує історичну адресу Smíchov…
Організація · 1902–1941
Назва «Українська громада студентів Праги» поки що умовна: фонд 4032 засвідчує товариство «Українська громада» у 1902–1908 роках і документи про студентську взаємодопомогу. Це не доводить тотожності з Українською академічною громадою…
Місце · 1680–2026
Ольшанські цвинтарі — великий історичний некрополь Праги, що виник у 1680 році й зберігає пам’ять про українську міжвоєнну еміграцію. Тут раніше спочивав поет Олександр Олесь; 2017 року його останки перевезено до Києва. Точні координати…
Місце · 1905–2026
Замок Подєбради — історична чеська пам’ятка, пов’язана з королем Їржі з Подєбрад та розвитком курортного міста. У міжвоєнний час його приміщення використовувала Українська господарська академія, створена 1922 року. Академія спершу діяла в…
Місце · 1896–2026
Міське кладовище у Подєбрадах-Клуку — цінний пам’ятковий комплекс чеського модерну та місце пам’яті української еміграції. Історія українських поховань тісно пов’язана з Українською господарською академією; джерела згадують колумбарій 1933…
Місце · 1628–2026
Цвинтар Мальвазінки у Празі 5 — історичне кладовище, започатковане 1876 року за планом Антоніна Барвітіуса. Тут похований український фізик і перекладач Іван Пулюй: офіційний реєстр підтверджує сектор AII, могилу № 25. З 2018 року…
Місце · 1814–2026
Бронзовий пам’ятник Тарасові Шевченку відкрито 25 березня 2009 року на площі Кінських у празькому Сміхові за участю президента України Віктора Ющенка. Скульптуру Миколи Зноби встановлено з ініціативи української громади. Події створення й…
Місце · 1845–2026
Меморіальна дошка Івана Пулюя розміщена у празькому Сміхові. Каталог пам’яток і стаття Іво Крауса вказують Preslova 15; попередній редакційний запис про Preslova 5 походить із нині недоступного каталогу й повторно не підтверджений. Краус…
Місце · 1897–2026
Nuselská radnice — історична неоренесансна ратуша в Празі-Нусле за адресою Táborská 500/30. Prague City Tourism датує її спорудження 1908–1909 роками й пов’язує з архітектором Antonín Turek. Як міська споруда вона не тотожна Українському…
Місце · 1088–2026
Nusle — історичний район і кадастрова територія Праги, вперше згадана в джерелах 1088 року за довідником Praha 2. 31 грудня 1898 Нусле отримали міський статус, а 1 січня 1922 увійшли до Великої Праги. Сучасна територія розподілена…
Місце · 1347–2026
Історичні приміщення Карлового університету — просторовий вимір чесько-українських наукових зв’язків. Університет засновано 1348 року, а Каролінум пов’язаний з університетом від 1383-го. Український поет і археолог Олег Кандиба (Ольжич)…
Твір · 1840–2026
Празький двотомний «Кобзар» Тараса Шевченка має титульний 1876 рік, проте перший том фактично надруковано наприкінці 1875-го. Видання стало результатом співпраці Софії й Олександра Русових, Федора Вовка та чеського друкарського середовища…
Твір · 1899–2020
«Stephanos I» — празька поетична збірка Олекси Стефановича, видана «Дніпровими порогами». Оцифрований примірник описано як 79 + 1 сторінка, але рік першодруку різні джерела визначають по-різному: 1938, 1939 або без точного датування. Досьє…
Твір · 1902–2026
«Вогонь і попіл» — перша поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1934 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Інтимна модерністська лірика мала суперечливе критичне сприйняття; нині її досліджують у контексті жіночого авторства та…
Твір · 1902–2005
«Сім літер» — друга поетична збірка Наталі Лівицької-Холодної, видана 1937 року у Варшаві видавництвом «Варяг». Назва відсилає до слова «Україна», а літературознавці відзначають виразні громадянські й патріотичні мотиви. Авторка була…
Подія · 1874–2026
R0101 описує підготовку, друкування й поширення двотомного празького «Кобзаря» Тараса Шевченка у 1875–1876 роках. У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського зафіксоване празьке видання 1876 року, а історичний огляд…