Česko × UkrajinaПрага · Київ · тисяча років поруч

МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР / ОСВІТА ТА ШКОЛА / ukrainian-prague-interwar

Українська Прага між двома війнами: Академія, Наука та Вільне Слово

Як міжвоєнна Чехословаччина стала одним із головних осередків української еміграції: УВУ, Педагогічний інститут, Слов’янська бібліотека та інтелектуальна мережа.

Розділи експозиції (5)

1

1. Політика прихистку: Т. Г. Масарик і «Ruská pomocná akce» (Російська допомогова акція)

Після політичних і воєнних зламів 1917–1921 років Чехословаччина стала одним із головних осередків української еміграції. У липні 1921 року за участі МЗС ЧСР і з підтримкою Т. Г. Масарика розпочалася державна Ruská pomocná akce (R0100; E00-11). Програма охоплювала вихідців із колишньої Російської імперії, а не лише українців, і підтримувала гуманітарну допомогу, стипендії, навчальні й культурні установи. Українські інституції були серед тих, хто користувався цією підтримкою.

Експонати та досьє в атласі:
2

2. Університет у вигнанні: УВУ — від Відня (січень 1921) до Праги (осінь 1921)

Український вільний університет (УВУ, R0034) відкрито у Відні 17 січня 1921 року; восени 1921 року його перенесено до Праги, а 23 жовтня 1921 року розпочався празький урочистий період діяльності (U02, U03). За офіційною історією, у 1921–1922 роках на двох факультетах навчалося понад 700 слухачів. Місце урочистостей досьє не вказує: Каролінум (R0085) — окрема сутність, і зв’язок УВУ з його аудиторіями не підтверджено.

Експонати та досьє в атласі:
3

3. Педагогіка та школа: Софія Русова та інститут ім. Драгоманова

Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова (УВПІ, R0036) діяв у Празі в 1923–1933 роках: готував учителів і підтримував українську освіту. Серед викладачів була Софія Русова (R0005); роки її викладання в джерелах подано по-різному (див. журнал виправлень, CORR-06). Архів інституту зберігається в чеській Слов’янській бібліотеці (колекція T-DRAH).

Експонати та досьє в атласі:
4

4. Книжкова скарбниця: Слов’янська бібліотека та Клементинум

Слов’янську бібліотеку засновано 1924 року, а 1929 року її переведено до Клементинуму (R0084; KL01, KL03). Її фонди містять українські еміграційні книги, періодику й архіви інституцій, зокрема УГА (T-UHA) та УВПІ (T-DRAH) (R0100). Сам Клементинум (R0084) — місце, а не окрема організація Слов’янської бібліотеки.

Експонати та досьє в атласі:
5

5. Некрополь пам’яті: Ольшани та Мальвазінки

На Ольшанських цвинтарях (R0070) 1944 року поховано Олександра Олеся (R0018); у січні 2017 року його останки ексгумовано й перепоховано в Києві, тож Ольшани — лише колишнє місце поховання. За реєстром УІНП, Софія Русова похована на Ольшанах у секторі 2ob (R0005). Місця могил Сірополка й Черкасенка досьє не встановлює. На Мальвазінках (R0073) за офіційним реєстром похований Іван Пулюй (R0001): сектор AII, могила № 25.

Експонати та досьє в атласі:

Освітній методичний комплект для уроку

Методичний пакет для викладачів історії, українознавства, кураторів та гідів.

Запитання для обговорення на уроці історії / літератури

5 запитань з підказками для дискусій у класі чи семінарі.

Джерела з досьє для критичного аналізу учнями

3 джерел із досьє (наукова глава, виставка архіву, офіційне повідомлення) для вправ з джерелознавства; тексти слід відкривати за посиланнями в досьє.

Практичне завдання / Польове дослідження

Міське дослідження: «Празька топографія української еміграції»