Шлях ключовими осередками українського академічного, бібліотечного та меморіального простору 1920–1930-х років: від аудиторій Карлового університету до Ольшанського некрополя.
У міжвоєнній Чехословаччині від липня 1921 року діяла державна Ruská pomocná akce («Російська допомогова акція»; R0100): вона охоплювала вихідців із колишньої Російської імперії, не лише українців, і підтримувала також українські установи. Прага стала одним із головних осередків української еміграції: сюди восени 1921 року переїхав Український вільний університет, відкритий у Відні в січні 1921 (УВУ, R0034), діяв Український високий педагогічний інститут ім. Драгоманова (УВПІ, R0036), працював Музей визвольної боротьби (R0040), а від 1929 року в Клементинумі розміщується Слов’янська бібліотека (R0084).
Маршрут поєднує центральні квартали Праги 1 із районами Жижков і Сміхов. Відстань між пунктами залежить від обраного порядку огляду; за потреби розбийте маршрут на дві прогулянки або скористайтеся міським транспортом. Фіксований часовий розрахунок свідомо не публікується.
Історичні приміщення Карлового університету. Тут у 1926–1929 роках навчався Олег Кандиба (Ольжич); аудиторію досьє не встановлює. УВУ (R0034) — окрема установа: його празький період розпочався 23 жовтня 1921 року, але місце урочистостей у досьє не вказано.
Карлів університет (Каролінум)
https://mostypameti.cz/uk/d/R0085
Слов’янську бібліотеку засновано 1924 року, до Клементинуму її переведено 1929 року (KL01, KL03). Її фонди містять українські еміграційні книги, періодику й рукописи (KL04, KL05, KL09).
Клементинум та Слов’янська бібліотека
https://mostypameti.cz/uk/d/R0084
Сучасна шкільна будівля: Rodná škola називає її місцем українських суботніх занять, інспекція ČŠI (червень 2025) фіксує тут школу Minehava. Зв’язку з міжвоєнним Українським педагогічним інститутом досьє не містить, історію будівлі не встановлено.
Havlíčkovo náměstí 300/10 (шкільна будівля)
https://mostypameti.cz/uk/d/R0078
Некрополь, пов’язаний із пам’яттю української еміграції. За реєстром УІНП, педагогиня Софія Русова похована в секторі 2ob (R0005); місць могил Степана Сірополка й Спиридона Черкасенка досьє не встановлює. Поруч із православним храмом Успіння (1925) — колишнє місце поховання Олександра Олеся (1944–2017).
Ольшанські цвинтарі (Український некрополь)
https://mostypameti.cz/uk/d/R0070
Завершення маршруту на цвинтарі Мальвазінки, де за офіційним реєстром (PU03) похований фізик і професор Німецької вищої технічної школи в Празі Іван Пулюй (1845–1918): сектор AII, могила № 25.
Цвинтар Мальвазінки (поховання Івана Пулюя)
https://mostypameti.cz/uk/d/R0073
